">

Реєстрація

Вчена рада

17.11.2014

 Праліси Українських Карпат – природна скарбниця людства

1Науковці кафедри лісознавства з 1998 року ведуть активну роботу для ідентифікації пралісів та старовікових лісів в регіоні Українських Карпат.

Шпарик Ю.С. підвів підсумки цієї роботи в 2014 році на конференції «Карпатські праліси в зоні національних природних парків: сучасний стан та перспективи збереження». Конференція в рамках міжнародного проекту «Збереження Карпатських пралісів» мала місце 30 – 31 жовтня 2014 року на базі Карпатського національного природного парку (м. Яремче, Івано-Франківської області).

2До проекту залучено дев’ять національних природних парків Карпатського регіону, де виявлені праліси та старовірові ліси: Карпатський, Верховинський, «Гуцульщина», «Зачарований край», Вижницький, Черемоський, «Синевир», Ужанський, «Сколівські бескиди».

 

 

 

3За результатами польових досліджень зроблено такі висновки:

 

  1. За інтенсивністю антропогенного впливу потенційно старовікові ліси розподілилися на три майже рівні частини: праліси, старовікові ліси, господарські ліси. Це свідчить за зростаюче господарське навантаження на ліси Українських Карпат і за потребу в їх охороні.
  2. Найбільш поширеними головними породами в старовікових лісах і пралісах є бук лісовий та ялина європейська, рідше – ялиця біла і сосна гірська. В більшості випадків вони відповідають типам лісу. Виявлено унікальні ліси дуба скельного, явора, вільхи сірої і берези в умовах вологого гіськососно­вого сугруду, мокрого сіровільхового сугруду, вологого букового субору та вологого кедрово-ялинового бору.
  3. Вікова структура пралісів має згладжений тип розподілу з двома максиму­мами (110 і 190 років), які відповідають віку стиглості ялини та бука відпо­відно. Продуктивність пралісів і старовікових лісів висока – частка лісів І і вище бонітетів коливається від 49,2 (праліси) до 74,5% (старовікові ліси).
  4. Праліси характеризуються складною структурою в більшій мірі, ніж старовікові ліси. Встановлено наявність одноярусних пралісів, що не типово, але допускається, наприклад – для сосни гірської. Найбільш поширеними за породним складом є чиста бучина (37%) і чистий ялинник (35%). Частка змішаних деревостанів менше третини. В пралісах виявлено унікальні типи деревостанів: сосновий ялинник, букова яворина і яворова сіровільшина.
  5. Запас лежачої мертвої деревини в пралісах в середньому складає 41 м3/га і вона завжди присутня. Природне відновлення пралісів і старовікових лісів відрізняється в незначній мірі (12,4 проти 11,5 тис. шт./га), але на площі більше як 1000 гектарів природне відновлення пралісів незадовільне.
  6. Частка пралісів на територіях пропонованого розширення Національних природних парків в Українських Карпатах незначна. Але наявні вони в усіх обстежених лісових масивах і часто є унікальними для регіону, що вказує на потребу в покращенні охорони цих масивів.
  7. В процесі обстеження старовікових лісів виявлено багато інших лісових екосистем, які потребують охорони. Зокрема це особливо цінні для збереження ліси (HCVFs) і природні оселища (naturalbiotopes). Доцільно в найближчі роки провести картування цих елементів екомережі, що суттєво підвищить актуальність розширення Національних природних парків .

Повністю презентацію можна переглянути тут.


 
English (United Kingdom)Ukrainian (CIS)


Корисні ресурси

  • Перекладач
  • ПНУ
  • Вконтакте

Опитування

Що є корисним для Вас на даному сайті