">

Реєстрація

Вчена рада

Всеукраїнська науково-практична конференція (XIV Погребняківські читання): «Сучасні проблеми лісівничо-екологічної типології»

16.05.2016

rwetetre12-14 травня 2016 року в Інституті природничих наук відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція (XIV Погребняківські читання): «Сучасні проблеми лісівничо-екологічної типології», приурочена до 10-річчя кафедри лісознавства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» і до 50-річчя Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П.С. Пастернака (за адресою Грушевського, 31).

 

У роботі конференції брали участь провідні науковці лісівничої галузі з Національного лісотехнічного університету України (м. Львів), Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету імені Івана Франка, Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака, Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (м. Харків), Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, Інституту екології Карпат НАН України (м. Львів), Карпатського біосферного заповідника             (м. Рахів): докт. біол. наук, проф. Парпан В.І., начальник Івано-Франківського ОУЛМГ Голубчак О.І., докт. с.-г. наук, проф. Олійник В.С., докт. с.-г. наук, проф. Калуцький І.Ф., докт. біол. наук, проф. Криницький Г.Т., докт. с.-г. наук, проф. Лакида П.І., докт. с.-г. наук, проф. Дебринюк Ю.М., докт. с.-г. наук, ст. наук. співроб. Шпарик Ю.С., канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб. Яцик Р.М., канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб. Бродович Р.І. та ін.    

Під час відкриття конференції з привітальним словом виступив ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника проф. Цепенда І.Є.

jhkhkhjkjНа пленарному засіданні конференції виступив завідувач кафедри лісознавства, докт. с.-г. наук, проф. Олійник В.С. із доповіддю “Висотно-поясні та лісотипологічні закономірності зміни водного режиму у Карпатах”. Відзначено, що із збільшенням висоти гірських схилів і погіршенням лісорослинних умов зменшується вологоємність ґрунтів, транспірація і сумарне випаровування лісу та зростає схиловий стік води. Найкращим водним режимом характеризуються букові типи лісу, дещо слабшим – смерекові і невисоким – мішані ліси Передкарпаття. 

З метою збереження корисного впливу лісу на водний режим із збільшенням висоти гірських схилів слід зменшувати антропогенне навантаження. Запропоновано основні напрями покращення захисних властивостей лісу в передгір’ях – підвищення лісистості, створення захисних смуг і дотримання лісівничих вимог при проведенні рубань лісу. У нижній частині гірських схилів із мішаними смерековими та буковими лісами (до 1100 м н.р.м.) з позицій екологічно збалансованого природокористування досить перспективним є ведення господарства за водозбірним принципом. 

З доповіддю «Кліматоп, як основа нового лісотипологічного районування Українських Карпат» виступив доцент кафедри лісознавства Шпарик Ю.С. Представлено картування Українських Карпат за кліматопами, а результати досліджень доцільно використати при новому лісотипологічному районуванні регіону. Відзначено, що найбільш об’єктивним критерієм необхідності нового лісотипологічного впорядкування гірських лісів Карпат є виявлені достовірні зміни кліматопів регіону за останні роки та склад природних лісів, які утворилися природним шляхом на місці ялинників, які всохли.

13.05.2016 року учасники конференції ознайомились із дослідно-виробничими об’єктами Гірського науково-дослідного відділення УкрНДІгірліс  (с. Зелена, Надвірнянського району). 

hhkjhkjhkОдним із таких об'єктів є лісогідрологічний стаціонар “Хрипелів”, що знаходиться на висотах 840-1240 м н.р.м. в умовах вологої буково-ялицевої смеречини. Стаціонар засновано у 1961 р. для вивчення водного режиму лісу та його змін під впливом господарської діяльності. Він складається з трьох водозборів площею від 25,7 до 36,8 га. Спочатку впродовж 12 років науковці інституту досліджували гідрологічний режим водозборів із стиглими деревостанами – самописець об’ємів стоку на фото. Згодом тут було проведено експериментальні добровільно-вибіркові та суцільні рубки, внаслідок чого лісистість території поступово знижувалася із 94% до 73, 58 і 29%. На цей час на гідростаціонарі під керівництвом завідувача кафедри лісознавства, д.с.-г.н., професора Олійника В.С. студенти і аспіранти кафедри виконують науково-дослідні роботи, вивчають лісівничо-таксаційні показники насаджень, їх вплив на розподіл атмосферних опадів, сніговий покрив, водний режим ґрунту та поверхневий і підземний стоки води.

 
English (United Kingdom)Ukrainian (CIS)


Корисні ресурси

  • Перекладач
  • ПНУ
  • Вконтакте

Опитування

Що є корисним для Вас на даному сайті